2021 рік

Я сталь, я вогонь, я вулкан,
Місяць, що душу лоскоче.
Безстрашний шайтан, ураган,
Вітер, що грізно шепоче.

Я Ваша душа, співчуття,
Час, що так швидко минає.
Промінчик, повітря, життя,
Зірка, що шлях прокладає.

Я небо, я море, земля...,
Пісня, що серденько крає.
Я літо, весна і зима,
Квітка, яка проростає.

Я шлях, що так важко пройти,
Щастя та горя краплина.
Я відстань, що йде до мети,
Успіху вірна причина.

Я пекло і рай на землі,
Смерть, що над людом кружляє.
Я хліб, що лежить на столі,
Око, що влучно стріляє.

Я сумніви світлі в думках,
Вода, що камені точе.
Я вірш, що лишиться в роках,
Слово, що серце тріпоче...

Автор: Олександр Рубець

12.12.2021

Заради честі, миру і країни,
Заради щирих та дитячих мрій.
Щоб було чути: «Слава Україні!»
Ідуть сини, на смерть свою, на бій.

Їх не лякають вороги, гармати,
Вони міцніше всіх бетонних стін.
А вдома кожного чекає мати,
Не відчува в молитві вже колін.

Хоробрі, мужні, молоді соколи,
Навколо поле, ліс, широкий степ...
Нас не злякати ворогам ніколи,
Бо в наших душах рідний гімн та герб.

Благословенна рідна Батьківщина,
Хоч і пройшла багато перешкод.
Наша земля - славетна Україна!
І ми, усі, майбутнього народ.

Автор: Олександр Рубець

06.12.2021

Прийшла зима закутавшись у шати,
Рипить сніжок, мороз лице щипа.
А я на ньому буду цілувати
Твої солодкі, ніжнії вуста.

Минає день та рік за роком лине
І я уже дорослий чоловік...
Але в душі малесенька дитина,
Що з радістю чекає Новий рік.

Різдво освятить нам початок року,
Рік тигра принесе нове життя.
Я не стою, не споглядаю збоку,
Воюю за духовнеє життя.

Не за кордоном я добра шукаю
І точно Вам скажу - не дезертир!
На Новий рік добра усім бажаю,
Хай прийде в Україну світлий мир.

Солдати всі повернуться додому,
Відчують ніжність рук, палкі вуста.
Зима така чудесна та казкова,
В обличчях засіяє доброта.

Автор: Олександр Рубець

02.12.2021

У небо здіймається галас
"Біло-блакитні! Біло-блакитні!"
Земля із-під ніг виривалась
"Біло-блакитні! Біло-блакитні!"

Маяк - це не просто команда,
А наша душа та свобода.
Футбол, як життя, наша правда
І нам не завадить негода.

Лютує від злості суперник,
Він знову програв нам на полі.
Вся наша команда, як месник,
Лиш нам світять ясно всі зорі.

Ми знову сьогодні заб'ємо,
Довіримось Богу та долі.
Суперників всіх розірвемо,
Осядемося на престолі.

Ми мініфутбольна команда,
Що гордо рушає у відстань.
Маяк - це не просто команда,
Це гордість славетного міста!

У небо здіймається галас
"Біло-блакитні! Біло-блакитні!"
Земля із-під ніг виривалась,
"Біло-блакитні! Біло-блакитні!"

Автор: Олександр Рубець

02.11.2021

Ти моя кохана леді,
Ти любові світлий храм.
З чаєм, вкутавшись у пледі,
Ми удвох на зло вітрам.

На краю стояти в пекло,
В рай за руку вдвох іти.
Доки сонце ще не зникло,
Разом будем я і ти.

Моє золото, мій подих,
Блиск джерельної води.
До снаги є кожен подвиг
У обіймах теплоти.

Будь зі мною моя люба,
Будь у щасті та журбі.
Всю любов свою навіки
Я дарую лиш тобі.

Автор: Олександр Рубець

26.10.2021

По Україні розгорнулась,
На весь Ромен, на рідний край.
Із сонця посмішка горнулась,
Бо це той ліс, той степ, той гай...

Де жив славетний Калнишевський,
Неподалік біжить Сула.
Був Гетьман вмілий, сильний, вправний,
Людина-камінь - мов скала.

Тут він, наш отаман останній,
Ікона знатної Січі.
Весь день у битві, як востаннє,
Вночі молився при свічі.

Сто років жив, за нас боровся,
Хотів добро і мир здобуть.
Нам би згодилась його постать,
Та жаль, що вже не повернуть.

Роменський край багатий людом,
У ньому є свята душа.
Один із них - це Калнишевський,
Він пам'ять нашу прикраша!

Автор: Олександр Рубець

25.10.2021

Найчудовіша мить - це кохання,
Бо від нього співає душа.
Найболючіша мить - то страждання
І життя все по лезу ножа.

Найпрекрасніша мить - твої діти
І жива та здорова сім'я.
Небезпека - це тяжко хворіти,
Та забути кохане ім'я.

Ти живеш, доки людям потрібний,
Коли пам'ять у душах жива.
Ти помер, як про тебе забули,
Де стежина була - вже трава.

Ти людина, допоки ще вільний,
Чесне серце і чиста душа.
Ти живий, отже духом всесильний,
Тебе світ для добра залиша!

Автор: Олександр Рубець

24.10.2021

Ти моя, україночко мила,
Ти моя, рідна серцю, свята.
Я лечу знов до тебе на крилах
І дарую своє все життя.

Ми з тобою, моя люба доле,
Погуляємо в тиші, удвох.
Я тобі подарую всі зорі,
Ти щасливими зробиш обох.

Забирай мою душу і серце,
Притулись, обійми, поцілуй.
Бо кохання - це чисте озерце,
Ти його не гніви, а шануй.

Я люблю твої очі прозорі,
Я люблю твої ніжні вуста.
Ми з тобою і в щасті, і в горі
Проживемо пліч-о-пліч життя.

Наші душі, як мальви чарівні,
Наші руки злилися разом.
Один одному конче потрібні,
Щоб зігрілося серце теплом.

Ми в майбутнє стежину проклали
І по ній кожен день ідемо.
Свою пісню ми ще не співали,
Але в човні пісень пливемо.

Де чарівні каштанові парки,
Де Роменка біжить та Сула...
Ми з тобою, як дві світлі хмарки,
Ми любові два вірних крила!

Автор: Олександр Рубець

04.10.2021

О, педагоги, з нами Ваша мудрість,
Ви нас навчили в цьому світі жить.
І Вам довіку, тільки щира вдячність,
Ми Вас, рідненькі, будемо любить.

Життя вирує, в коледжі та школі,
Кружля у вальсі, знову, з року в рік.
Навчать дітей, майбутню нашу долю,
Та відкривати тисячі доріг...

Це Ваше кредо, Ви його плекайте,
Нові уроки, учні та знання.
Але завжди собі запам'ятайте,
Що Ви найперші гідні визнання!

Автор: Олександр Рубець

03.10.2021

У древнім Ромні святкування,
Мій коледж - святкуй ювілей!
Столітнє твоє існування,
Веде нас, до нових знамень!

Ти школою рідний створився
І в технікум гордо зростав.
У статусі коледжу вжився,
І точно не все ще сказав!

Історію міста, району,
Створив, як великий сюжет.
Багато кому дав початок,
Писав то етюд, то сонет.

Маленька моя Батьківщина,
Роменщина рідна, свята.
Святкуй день народження сина,
Ці перші сто років життя.

Виховуй аграріїв вірних,
Країну веди в майбуття.
І дякуй назавжди уклінно,
Що в тебе такий РФК.

Підрозділ від СНАУ в Ромені,
Коледжу рідний, аграрний.
Назавжди ти в нашому серці,
Мудрий, живий, нездоланний!

Автор: Олександр Рубець

01.10.2021

О, Рідний мій Ромене,
О, місто над Сулою.
Схиляюся до тебе,
Милуюся тобою.

О, краю рідний, любий,
Я син святого роду.
І завжди буду битись
За правду, за свободу.

І ти, борись мій друже,
За мову солов'їну.
Цінуй свою культуру
Та матір-Україну.

Козацька кров гартує,
А рідний дім плекає.
Роменщина квітує,
До себе пригортає.

Бо можна все на світі
В житті собі обрати.
Але, свою країну,
Нікому, не продати!

Автор: Олександр Рубець

16.09.2021

Сідає сонечко за гаєм,
Не чути пісню солов'я.
У нього голосу немає
Коли горить свята земля.

Могила, без імен і дати,
Де тільки дерев'яний хрест.
І поле, там лежать солдати,
Герої-янголи небес.

Твої сини за тебе гинуть,
Аж сльози котяться з очей.
І я колись також спочину,
В одну з прекрасніших ночей.

Твоїм ім'ям живу, працюю,
Себе країні віддаю.
Я словом також тут воюю,
Тебе одну, повік люблю.

Молюсь за тебе, рідна ненько,
Шаную пам'ять наших втрат.
Але болить моє серденько...,
Хтось не повернеться, назад.

Автор: Олександр Рубець

29.08.2021

У серці одна держава,
Це гордість моя, життя.
Героям навіки СЛАВА!
О, земле моя свята!

Автор: Олександр Рубець

24.08.2021

Ти тридцять років, люба, незалежна,
А у віках історії рядки.
Тебе люблю, ти рідная Вітчизна,
Молюсь тобі, за тебе всі думки!

Автор: Олександр Рубець

24.08.2021

А раньше всё было проще
И ярче цвели сады.
Все люди были попроще
И мне улыбнулась ты.

Зима приходила снегом,
А лето за теплотой.
Мы рады были ночлегам,
Пусть даже и под луной.

Сейчас же по новой пляшем,
Такой двадцать первый век.
Хорошего мы не скажем,
Испортил жизнь человек.

Сосед наш, как враг по жизни,
От каждого жди беды.
Но есть ещё в сердце лучик,
Ведь мне улыбнулась ты...

Автор: Олександр Рубець

03.08.2021

Небо блакитною фарбою вкрите,
Лагідні руки знов пестять мене.
Серце з душею для тебе відриті,
Тільки прийми все кохання моє.

Ти поцілуй мене люба, так ніжно,
Ой і медові у тебе вуста...
Я не боюсь - хай там морозно, сніжно,
Поруч з тобою любов, теплота.

Дивишся в очі, неначе у вічність,
А при обіймах кохання звучить.
Над нами кружляє демонська грізність,
Пристрасть, спокуса, гріховная мить.

Біля води злий хижак, вже на волі,
Ти з арбалетом на білім коні.
Ми ж із тобою молились на зорі,
А вже сьогодні рахуємо дні.

Цілунок тобі, моя королево,
Серце з душею за тебе віддам.
А поміж нами лиш квітка липнева,
Берег любові, майбутнього храм.

Автор: Олександр Рубець

24.07.2021

Пелюстки троянди тихо опадають,
Жаль тебе немає, ти тепер в Криму.
Знову світлий ранок, солов'ї співають,
Повертайся люба - я тебе прийму.

Кожен ранок смута за душу лоскоче,
В пам'яті минуле - знов приємний щем.
Мені ніч про тебе приязно шепоче,
А серденько крає та горить вогнем.

Вже роки минають, але ти прекрасна,
Наче ясне сонце, що в моїй душі.
І моє кохання точно вже не згасне,
Як шкода, що знову почались дощі...

Автор: Олександр Рубець

13.07.2021

Всё живу в этом мире, как будто бы клоун.
Но на самом то деле - я новый Джон Сноу.
И бастард, и король, но где же царский престол?
Я под куполом цирка забиваю свой гол!

Да, там лысые клоуны, призраки, жмуры,
А мне место под куполом главной структуры.
Не ведись, не суди и не плюй в мою спину,
Я один из создателей вечной картины!

Ты так горд, что умеешь хоть что-то да делать?
Мне же мало всего, я ещё хочу сделать.
Перечислить твои достижения сложно?
Но на каждом из них написать можно - ЛОЖНО!

Ненавижу чертей, что базарят так остро,
Каждый третий из них на бумаге лишь Rockstar.
На бумаге чужой... и к тому же с ошибками,
Фанатской толпой со скупыми улыбками.

Я особенный, но не Жозе Мауриньо,
Легендарен как Цой, но по меркам - Эль-Ниньо.
Не завидуйте мне, ведь лучше сделать нельзя,
Я врагов перееду даже не тормозя.

Ваша цель уничтожить меня? Это шутка?
Но тогда не шутите, она звучит жутко.
Нет, не жутко из смысла, что я что-то боюсь,
А с того, что не с шутки, а лишь с Вас я смеюсь.

Мои панчи стреляют - это чисто война,
Ваши лишь убивают - правда Вас, не меня.
Я ведь чистый, я добрый, для людей новый кайф
И все «радости» мира заменяет мой драйв.

Мы стоим на краю между раем и адом,
Нам не надо чертей, все и так стали стадом.
Ненавидят людей, что далеко не в толпе.
Запомни мой друг, толпа - это крест на судьбе!

Автор: Олександр Рубець

04.07.2021

Прийшла зима закутавшись у шати,
Рипить сніжок, мороз лице щипа.
А я на ньому буду цілувати
Твої солодкі, ніжнії вуста.

Минає день та рік за роком лине
І я уже дорослий чоловік...
Але в душі малесенька дитина,
Що з радістю чекає Новий рік.

Різдво освятить нам початок року,
Рік тигра принесе нове життя.
Я не стою, не споглядаю збоку,
Воюю за духовнеє життя.

Не за кордоном я добра шукаю
І точно Вам скажу - не дезертир!
На Новий рік добра усім бажаю,
Хай прийде в Україну світлий мир.

Солдати всі повернуться додому,
Відчують ніжність рук, палкі вуста.
Зима така чудесна та казкова,
В обличчях засіяє доброта.

Автор: Олександр Рубець

02.12.2021

Обними меня пока я рядом,
Дай к щеке прикоснуться губами.
Проводи меня приятным взглядом,
Не скрывай свою любовь облаками.

Дай упиться тобою допьяна,
Одурмань меня своими глазами.
Мы ночами гуляли досветла
И стали рядом, как строчки - стихами...

Нам не страшен стал дождь, снег и стужа,
Только вместе легко лечь под цунами.
Лишь бы ты приготовила ужин
И дарила любовь днями, ночами.

Не пытайся стать выше иль ниже,
Ведь зачем нам нужны раны с остами?
Я тебя вижу рядом и ближе,
Где ты помнишь прогулки под звёздами!

Я хочу чтобы ты не менялась,
Обнимала, как прежде, застенчиво.
Так же страстно всегда целовалась
И навеки была моей женщиной.

Автор: Олександр Рубець

28.06.2021

Ми молоді, а отже час ще є,
Ми молоді - за нами правда й сила.
І кожен з нас від себе додає,
Що наша молодь - це великі крила...

Веде країну в кращеє життя.
Хоробру, сильну, вільну Україну.
До кращого для неї майбуття,
Веде свою країну, як дитину.

Де не крадуть, немає хабарів,
Де справедливий суд дає надію.
Де безліч професійних лікарів
І в спорті я приємно шаленію.

Забулась бідність, рівні всі права,
Згадали людей літніх, інвалідів.
Країна знов велично ожива,
На зло своїх неприязних сусідів.

Майбутнє наше в молодих руках,
І не «уявне завтра», а СЬОГОДНІ!
Майбутнє наше точно не в дужках,
А в пам'яті АТО, майдану, сотні.

Автор: Олександр Рубець

27.06.2021

Наші хлопці дуже мудрі,
Вся країна вірить в них.
Виграють для нас це Євро
В цих умовах нелегких.

Нідерланди, Македонці,
І Австрійці пролетять.
Футболісти-запорожці
Будуть всіх перемагать!

Кубок Делоне підіймуть
На Уемблі разом всі.
Один одного обіймуть
Наш Донбас та місто Стрій.

Автор: Олександр Рубець

21.06.2021

Автомат до рук бери, стріляй,
Не шкода нікого і нічого.
Ти себе ніколи не міняй
І тримай свою мету, дорогу.

Не біжи за тим, що не твоє,
Не ведись на долари та гривні.
Доки ти живий - надія є!
Ворогів забудь - вони наївні.

Той хто вище - тихо так мовчить,
Допомогу свою пропонує.
Хто нічого не може - мурчить,
Свою злість він ніяк не вгамує.

Ти міняйся, рости, йди вперед,
Забувайся дорогу в нікуди.
Все життя наше дьоготь та мед,
Ну а ми звичайнісінькі люди...

Автор: Олександр Рубець

09.06.2021

Молодіжна рада утворилась в місті,
Молодіжна рада допоможе Вам.
Не дарма говорять: «Святі душі - чисті»,
Наша молодь зможе захистить свій «храм».

Україна квітне, Україна встала,
Ті, хто був майбутнім - став сьогодні ним.
З кожним днем сильніша вся наша держава
І тепер вже гордо бути молодим.

Допоможе рада, всіх проконсультує,
Не залишить молодь, разом Я і Ти.
Їх права відстоїть, захистить, як треба
І зерно надії зможе прорости.

У Ромені плідно вже працює рада,
В допомогу місту, в захист молодих.
І почує наших, різних рівнів влада,
Що є новий подих, в фарбах ділових.

Розвиватись разом та прогресувати,
З кожним днем старанно рухатись вперед.
Рада буде молодь разом гуртувати,
«Дайте тільки точку...» - мовив Архімед.

Автор: Олександр Рубець

06.06.2021

Преподобная мученица Ксения
Молись о живущих на этой Земле.
Яко претерпела жизни мучения,
Ходившая с нами по грешной земле.

Ты возле Бога, молись за нашу страну,
Пусть будет мир и здоровье людское.
Чтобы смогли пережить лютую войну,
Когда пришествие придёт второе.

Преподобная мученица Ксения
Моли о нас Господа Бога, святых.
Тридцать три года все твои мучения
За ныне мертвых и вси суще живых.

24.05.2021

Глава 8 - Воскресение Иисуса Христа

Воскрес Иисус из Назарета,
Претерпевший страдания на кресте.
Излучал собою лучи света,
Был великим, добрым светом в темноте.

Он улыбался всем, кого встречал,
Простил тем людям, что его распяли.
Недавно в страшных муках умирал,
А шрамы все его, как пыль, пропали.

Но помнят люди крест, не на кресте,
Не знают, что не главное наестся.
Забыли люди Бога в суете,
Ведь им бы только пасхами объестся.

Любите люди Бога и родных,
Не оставайтесь в злости и разлуке.
Христос Воскрес! - Воистину Воскрес!
И претерпел за нас адские муки.

Автор: Олександр Рубець

02.05.2021

Глава 7 - Сошествие Христа в ад

Христос сошёл во ад
И сокрушил ворота.
Разрушил адский смрад
В Великую субботу.

Спас души из огня,
Вернул Адама, Еву.
Всех бесов заменил
На ангельскую стену.

Дал праведникам рай,
Который заслужили.
Тело же Исуса
В тот час захоронили.

Что бы ученики
Не провернули кражу.
Каифа и Пилат
У гроба ставят стражу...

Автор: Олександр Рубець

01.05.2021

Глава 6 - Распятие Христово

День скорби, убийство Христа.
«Распни его, дай нам Варавву».
Душа Иисуса чиста,
Не принял людскую отраву.

Страдал на огромном кресте,
Разбойника в рай провожая.
Всё тело на смертном одре...,
Молился уже умирая.

Просил за хороших людей,
Просил и за тех, что распяли.
Христос не желает смертей,
Не хочет, что б души страдали.

Сегодня великий пяток,
День скорби, любви и печали.
Для нас этот день, как урок,
Что б Бога мы не забывали.

Автор: Олександр Рубець

30.04.2021

Глава 5 - Тайная вечеря

На Тайной вечере в страстной четверток,
Христос освятил вино с хлебом.
Он дал как учитель последний урок,
В молитве услышан был небом.

Две воли Исус, в Гафсиманском саду
Имел, но делить не пытался.
Он Богом ведь был в человечьем роду
И с жизнью людскою прощался.

Апостолом предан, что рядом всегда,
Удар со спины «брата-друга».
Но он всех любил, не кричал никогда,
А знал, что смерть рядом и мука.

Готовил Христос своих верных друзей,
Двенадцать Апостолов, братьев.
К тому, что придётся на страшном суде
Людей всех прощать за распятье.

Автор: Олександр Рубець

29.04.2021

Глава 4 - Пир в доме Симона Фарисея

Возлила на голову Иисуса
Грешница миро, за триста динарий.
Но испытала Мария конфуза,
После того как узнала сценарий.

«Ты приготовила к смерти всё тело
И я все грехи отпускаю тебе».
Тут же, в Иуды, у мыслях назрело
Предательство Бога в его голове.

За тридцать сребреников Христа продал
Ученик, Искариотский Иуда.
Но в страшных мучениях он умирал
И испарилась его вся валюта.

Сегодня среда и путь Бога близок
К событием древним, чудесным, святым.
Таких, как Иуда - огромный список,
Учитесь у Бога быть добрым, простым!

Автор: Олександр Рубець

28.04.2021

Глава 3 - Страшный суд

Христос обличал фарисеев
И рассказал всем о страшном суде.
А кучка опасных злодеев
Плоть его ждала на смертном одре.

Он всё рассказал, всё поведал -
Мёртвые встанут, наступит конец.
Тот, кто грехи исповедовал,
Будет в раю, там где Бог наш, Отец.

Народ восхищался, учился.
Иисуса любил, сына Бога.
Христос за их души молился,
У Пилата на сердце тревога.

Вторник великий, страстный, тяжёл,
О страшном суде узнали мы все.
Из Назарета Бог к нам пришёл,
Мир защитить своей смертью в кресте.

Автор: Олександр Рубець

27.04.2021

Глава 2 - Проклятие смоковницы

Христос в пути увидел инжир,
Но он пустой, только листья.
«Не будет впредь от тебя плода» -
Сказал, к горе удалился.

Пришёл Исус в Дом Святости, храм,
Притчи рассказал для людей.
Понятно всем по его словам,
Что нужно любить, быть добрей.

Вспоминаем прообраз Христа,
Был Иосиф, проданный брат.
Его душа чиста от греха,
Хоть и был на грешной женат.

Понедельник великий идёт,
Начало страстной седмицы.
Бог Отец наши души спасёт,
Выпустит с адской темницы.

Автор: Олександр Рубец

26.04.2021

Глава 1 - Вход Господень в Иерусалим

В Иерусалим вошёл Иисус,
Но Перед этим он разрушил смуту.
В субботу Лазарь в жизнь пришёл, воскрес,
При входе в город снова было чудо.

Спасителя встречали всей толпой,
Из пальмовыми ветками - Осанна!
Ведь знали все, пред ими Бог родной,
Учитель Богослова Иоанна.

Христос сидит на молодом осле,
Слепым, хромым, несчастным помогает.
Вот Дом Отца, там деньги на столе,
Разбойников он этих прогоняет.

Уж бьёт Верба, традиция славян,
Она поможет вылечить недуги.
Сегодня важный день для христиан,
А после память и Христовы муки...

Автор: Олександр Рубець

25.04.2021

Заблукали друже ми з тобою,
Заблукали і не видно край.
Нам забили баки з головою,
Ми забули де дорога в рай.

Хтось із нас перед собою чесний,
Забуває людям їхнє зло.
Є на його грудях хрест тілесний,
А в душі любов, тепло, добро.

Віра в Бога, а не віра в гроші
Закликає правду говорить.
Бо у світі зараз ті хороші,
Що всю «правду» можуть закупить.

Він читає книги, б'є шаблони,
Не здається в світі злих людей.
А для когось інші заборони
Та ціна велика за «трофей».

Хтось віддасть усе своє для когось,
Ну а хтось собі все забере.
Ми за «правду», друзі, доборолись,
Що вона нас в пекло заведе.

Автор: Олександр Рубець

24.04.2021

Могутній заклад рідної Вкраїни
Потужно увімкнув всі приймачі.
Сорок чотири роки для країни
Працюють провідні викладачі.

Тут інженер і будівельник разом.
Ветеринар, юрист, економіст.
Біолог, агротехнік та технолог,
А скоро буде космонавт, лінгвіст...

Це все не жарти! СНАУ, тільки СНАУ,
Не просто заклад, а одна сім'я!
І нескінченна кількість слова «вау»,
Коли знайомі чуємо ім'я.

Сумський аграрний - це наше майбутнє,
Яке собі будують лиш знавці.
І час у ньому просто незабутній,
Всі світові знання в одній руці!

Автор: Олександр Рубець

12.04.2021

Под небом голубым сверкает море,
Под небом голубым цветут сады.
Я так в тебя влюбился, что не скрою,
Ведь мне во сне приходишь снова ты.

Любимая, желанная, родная,
Что покорила все мои мечты.
В душе ты словно осень золотая,
Но ожидаешь ласки, теплоты.

А я всё представляю нашу встречу,
Не виделись с тобою много лет.
Но знай родная, я тебя замечу
И напишу ещё один куплет.

Ты помнишь, как когда-то мы гуляли,
А помнишь я дарил тебе цветы?
Возле альтанки страстно целовались
И не было печали, суеты.

Прости меня, прости за всё, родная,
Я сразу ведь не понял, что любил.
Но точно буду помнить ту записку,
Которую я бережно хранил...

Автор: Олександр Рубець

10.04.2021

Мені є що сказати,
Я ночами не сплю.
Вже не можу брехати,
Що тебе не люблю.

День за днем відчуваю
У самотності крах.
Лиш тебе я кохаю
Відчуваючи страх.

Моя квітка весняна,
Наче чиста вода.
Ти назавжди кохана,
Ти для мене свята.

Моя дівчинко мила,
Моє сонце, зоря.
Принесла мені крила,
Стань же у вівтаря.

Хай позаздрять нам гості,
Бо ти мрія моя.
Ти застелиш нам постіль,
Я весь твій, ти моя.

Автор: Олександр Рубець

10.04.2021

Заважає меру лавка,
Заважа народ.
Може він побачив вовка,
Чи переворот?

Не приїзд «столичних гостей»
Його налякав.
Цього разу жінки й діти
Навели аврал.

Та хіба це голова наш?
Чи місцевий пан?
Зрозуміло, що це Край ВАШ,
А для нас обман.

Що наступним буде нині,
Ми їм вороги?
Ні, народ, в своїй хатині
Тільки ми пани!

Хтось приходить, дулі тика,
Нас вважа за слуг.
Але той, хто так вважає
Більше нам не друг.

Закривайте за собою
Двері, пане мер.
Для Ромена, із ганьбою
Ви, помер, як мер!

Автор: Олександр Рубець

04.04.2021

Скоро холод закончится и придёт весна,
Солнце не скроется, я увижу тебя.
Вместе будем гулять с тобой, вместе будем петь,
На закат и восход, в тот день, вдвоём смотреть.

На душе тёплый май стоит, но сейчас апрель,
Ты моя половинка, ты моя модель.
Поцелуй, забери меня на тот край Земли,
Чтобы нас никогда с тобой здесь не нашли.

Не хочу я продать себя, не хочу скулить,
Мне бы милая быть с тобой, тобою жить.
Обнимать ночью нежно так, утром целовать,
Любимой и милою вечно называть.

Автор: Олександр Рубець

04.04.2021

Тиша, ніч, стосунки,
Ліжко, місяць, ти.
Палкі поцілунки,
Пристрасть навіки.

Ніжність, щирість, двоє,
Ковдра, ранок, чай.
В радості обоє
Будували рай.

Місяць, рік, декада,
Знов порожній дім.
Ти мене забула,
Чутно сильний грім.

Пам'ять, гроші, зрада,
Хочеш там і тут.
Там де ти кохала -
Вже сади цвітуть.

Автор: Олександр Рубець

03.04.2021

Я закохався в ніжний погляд
І світять радісно зірки.
Щасливий, ніжний, як ти поряд,
Пишу для тебе ці рядки.

Блукав щоразу з раю в пекло,
А ти була на цій землі.
Сьогодні дуже рано смеркло...
В мені не сонце - ти в мені.

Чи день, чи ніч, я відчуваю,
Що я живий коли є ти.
Для тебе пісню заспіваю
В чарівний поклик темноти.

І дощ, і сніг, весняні грози -
Все буде знов, як в перший раз.
Лише не будуть твої сльози,
А буде гарний, світлий час.

Перерахую всі сонети
Та напишу нові вірші.
З тобою, я створю сюжети,
Які у кожного в душі.

Автор: Олександр Рубець

28.03.2021

Моє життя - це рідна Батьківщина.
Моя любов - це милий серцю край.
І буде жити ненька України,
Але для цього їй допомагай.

Допомагай, щоб стали ми сильніші,
Щоб разом всю країну підняли.
Ми станемо простіші та мудріші,
А потім скажуть: «Славу здобули!»

Ми молодь, жвава та потужна сила,
Країну нашу треба розвивать.
Вона, як мати, всіх нас народила,
А свою матір треба шанувать.

Автор: Олександр Рубець

18.03.2021

Я не чекаю змін, а їх роблю
І ти не знаєш, як тебе люблю.
Хтось ріже мої крила, а я лечу,
Через пастки та біль до мрії мчу.

То зима без снігу, то весна й мороз,
А твоя краса - світовий гіпноз.
Немає на карті прогнозу для нас
І хай далі швидко тікає час.

А я пам'ятаю дитинство своє,
Надію та віру воно дає.
Чим далі іду в свій далекий похід,
Тим більший є мій в історії слід.

По всій Землі вірус, але не COVID,
Бо замість серця у кожного лід.
Нема різних рас, нема різних країн,
Є тільки добра та злості загін.

І знову виходить якось все не так,
Хтось втратив нюх, але великий смак.
І доки зло живе за нашим вікном -
Літо без сонця, а осінь з теплом.

Я не пишу для понтов
И в облаках не летаю.
Я поднимаюсь с низов
И каждый день умираю.

А мне бы что-то творить,
О себе память оставить.
Одну девчонку любить,
И никогда не лукавить.

Хочу я книги писать,
Мне денег много не надо.
Её одну обнимать
И воспитать наше чадо.

Иметь свой дом у реки,
В нём жить спокойно и сладко.
Любой судьбе вопреки,
Что б всё у нас было гладко.

Увидеть мир весь большой
С любимой, сыном и дочкой.
Идти вперёд за мечтой
И завести в дом щеночка.

Стране отдать свою жизнь,
Преодолеть все высоты
Слышать: «Любимый, держись»
И набирать обороты.

Автор: Олександр Рубець

14.03.2021

Люблю!

Люблю больше жизни тебя,
Но сложно и страшно признаться.
За мною следит вороньё,
А мне бы тобой любоваться.

Не страшно погибнуть в любви,
Пусть люди осудят за нравы.
Боюсь лишь твоей нелюбви,
Она будет хуже отравы.

Сейчас вижу сон наяву,
Идёшь улыбаясь напротив.
А мне бы с тобой рандеву,
Ах, знать бы - ты за, или против?

Смотреть в глубину твоих глаз,
Не прятать свой взгляд очень быстро.
Не жаль для тебя милых фраз,
Любви не жаль искренней, чистой.

Ах, знала бы ты, как люблю...,
Люблю тебя сильно, скучаю.
Любовь навсегда подарю,
Тобой лишь живу и мечтаю.

Автор: Олександр Рубець

13.03.2021

Б'єшся за світле майбутнє,
З бруду виходиш у світ.
Будуть тяжкі твої будні,
Буде щодня тільки гніт.

Хтось тебе схоче побити,
Дехто підставить мастак.
Пестити будуть, любити
Та називати простак.

Ти будеш гризти цю землю,
Рвати на шмаття себе.
Щоб все було не даремно,
Доля не кине тебе.

З низу на верх дуже смішно?
З верху на низ - це життя.
Ти справедливий, не грішний -
Вартий свого майбуття!

Автор: Олександр Рубець

06.03.2021

Я напишу тобі посеред ночі,
Що я кохаю лиш тебе одну.
Чекаю мить, коли побачу очі,
В яких щоразу пристрасно тону.

Я закохався у твоє волосся,
У твої щирі, радісні вуста.
Як би дав Бог і все у нас збулося,
Бо ти моя любов, моя весна.

Люди кричали, що мене не любиш,
Але я знаю, що це все плітки.
Ти знов до себе ніжно приголубиш
І в голові приємні вже думки.

Все уявляю, як ідеш у платті...,
Я у костюмі, а зі мною друг.
Уся сім'я сидить в одній кімнаті -
Це означає, що ми один дух.

І це все буде, але час потрібен,
А зараз просто смайлик, смс.
На двох з тобою тільки один човен
Та у майбутньому мільйон чудес.

Лиш поцілуй мене, скажи три слова,
Не бий у серце, душу не продай.
У всіх початках головне основа -
Як дала згоду, то не покидай.

Коли я сплю то бачу сон прекрасний,
В якому ти зі мною під дощем....
А потім сонце і вже ранок ясний,
А на душі такий приємний щем.

Мій сон проходить, я чекаю миті,
Коли тебе побачить зможу, де?
Я лиш для тебе тепер хочу жити,
Ти моя муза, що вперед веде.

Автор: Олександр Рубець

05.03.2021

Пам'яті Тараса Григоровича Шевченка присвячується - "Борітеся-поборете..."

Доброго ранку, Україно,
Тебе кохатиму завжди.
Ти помираєш на колінах,
Бо завели нас не туди.

А над відомим заповітом
Сміються всі керівники.
Не Росіяни та не Ляхи -
Пани Вкраїнські, слимаки.

Собі в кишеню та побільше,
Як робінгуди навпаки.
Зробити хочете всім гірше
І це на жаль вже не казки.

Як третій рейх, лише за силу
Та проти тих, кому болить.
Всіх інвалідів у могилу,
Пенсіонерам теж не жить.

Бездіє місто з головою,
Коли йде геноцид людей.
Працює тільки смерть з косою...,
Шкода женців та їх коней.

Ми з Вами кожен раз на битві,
Де все воюють пекло, рай.
Звичайні люди у молитві,
А ці не бачать людську грань.

Переступають, наступають
По наших спинах, тільки вверх.
Тут без війни теж помирають,
Що навіть Люцифер померх.

Не пекло, в пеклі є закони,
А вам би влада, грошей смак.
Ви всі забули заборони
І нас сприймали за собак.

Але святі слова Шевченка
Дають надію в майбуття.
Воскресне наша світла ненька,
Бо з нею пам'ять кобзаря.

Ми боремося і поборем,
Чортів відправимо жницям.
Всі об'єднавшись стануть морем,
Віддавши славу праотцям.

Автор: Олександр Рубець

28.02.2021

Ти у моєму серці назавжди.
Тебе кохаю все своє життя.
Просив, моя кохана - не іди,
Прийми душевні, щирі почуття.

Цілуй мене, цілуй до забуття,
Забудь усі образи, біль та жаль.
Хай мчать так швидко молоді літа,
Та знаєш тільки ти мою печаль.

І знову помолюся уночі,
За тебе і палку твою любов.
Нам заважали пави та сичі,
Але нарешті я тебе знайшов....

Автор: Олександр Рубець

21.02.2021

Двадцять три...

Здавалося, що це не дата
Та пройдено великий шлях.
Пройшов всю відстань від «солдата»,
До «генерала в орденах».

Писав вірші, пісні, накази.
Людей не бив, а рятував.
Позабував старі образи,
Свою країну захищав.

Боровся за права народу,
На захист в перший ряд ставав.
Люблю найбільше я свободу,
За неї бився та страждав.

Всю правду чесно говорив Вам,
Відстоював простих людей.
Щоб у історії зостатись,
Як Український Прометей!

Я не боюсь і не боявся,
Що вб'ють мене за правди сіль.
Я головою не схилявся
Та знав свою величну ціль.

Щоб тут, зі мною, кілька сотень
Людей, що підуть разом в бій.
Змінили світ сумний, жорстокий,
На світ прекрасних, світлих мрій.

За це готовий я померти,
Свій вічний спадок залишить.
Я не боюсь своє смерті,
Лише б вдалося все зробить!

Щоб Україна розквітала,
Без трутнів, в золоті жила.
Мене тихенько пам'ятала...
Раділа, пахнула, цвіла.

Автор: Олександр Рубець 

18.02.2021

Моя любов - країна, музика, свобода.
Всім Валентин стріляє в серце, а мене мина.
Навушники зі мною в будь-яку погоду
І кожен день то стрімко вверх, то до самого дна.

Всі мої спроби марні розшукать кохану,
Я на граблі одні й ті самі разів сто ставав.
Давно вже не чекаю на одну жадану,
За доброту свою - дуже багато раз страждав.

Давно не вірю в щирість, чудеса, кохання.
Мені плювали в душу, але на цьому досить.
Навіщо у собі тримати сподівання,
Що хтось тебе полюбить, в своє життя запросить?

Автор: Олександр Рубець

13.02.2021

Подивися у вікно - біжить весна,
Хоча досі сніг кружляє коло хати.
Ароматами травиці та вина
Ми готові теплу весну зустрічати.

Все чекали - де ж та дівчинка струнка,
Що приходить солов'ями заспівати?
Вся прекрасна, миловидна і п'янка,
Дуже любить у коханні чаклувати.

Розквітають гарні квіти біля ніг,
Забуяють всі дерева у садочку...
Але поки що лежить пухкенький сніг
Та зима чекає дівчинку в віночку.

Автор: Олександр Рубець

09.02.2021

Мрій, але не слухай інших.
Кохай і не проси кохати.
Вже пізно шукати грішних,
Стражденних треба рятувати.

Коли «сміються» - посміхнись.
Плюють на спину, бо ти перший.
Із гордістю так повернись
Та поклонись на мить завмерши.

Ти зможеш все, запам'ятай
І це давно уже не мрії.
Одне єдине пам'ятай,
Що лиш на себе всі надії.

Автор: Олександр Рубець

08.02.2021

Какая гадость эти чувства.
Несёт любовь одни печали.
Я был влюблённый до безумства,
Меня же тихо убивали.

Любовью пользовались смело,
Добро за слабость принимали.
Играли мною так умело,
И подло лгали, предавали.

Теперь меня всё больше гложет.
Я не хочу любить "статистку".
Ведь мне бы ту, что не тревожит.
Родную сердцу, футболистку.

Автор: Олександр Рубець 

07.02.2021

Смотрю в твои глаза, но ты остыла,
Мне душу порвала на лоскуты.
Быть может никогда и не любила,
А это был подарок теплоты.

Всю жизнь ты на юга, а я где вьюга,
Но в жизни интересный есть конфуз.
Мы так порой влюбляемся в друг-друга,
Что минус заменяется на плюс.

На улице мороз, на сердце рана,
Бинты не успеваю заменять.
Ты снова плачешь сидя у экрана,
Меня же продолжают поздравлять.

Автор: Олександр Рубець 

06.02.2021

За селом стоїть хатина,
А в хатині "дідуган".
В вишиванці та з грошима
Має свій хитрющий план.

Щось зарити, щось прикрити,
Тих, хто проти - геть прибрать.
Всіх сусідів надурити,
Вправно гроші загрібать.

У корів всіх рано-вранці
Видоїть все молоко.
Потім розім'яти пальці,
Всіх курей в мішок - ко-ко.

Баранів, свиней, гусяток -
Все собі додому брав.
Потім рахував здобуток,
Той, що в інших вправно крав.

І піднявся так наш "пане",
Потім став критикувать.
З Всіх, хто чесно заробляє
Насміхатись, жартувать.

Але ти - пихатий злодій,
Не забудь, що винен нам.
На полях робили люди,
А всю славу ти забрав.

Автор: Олександр Рубець

31.01.2021

И снова бой! На этот раз он Ваш.
Тиран устал, но уходить не будет.
Он создаёт законы и мираж
О том, что каждого из Вас засудит.

Он немощен, он стар, он много врёт,
За ним империя из лжи и денег.
Трусливый карлик во дворце живёт,
А Ваш герой у этой гниды пленник.

Чертёнок начал в мире много войн
И к нам пришёл за лакомым кусочком.
Мы были с Вами все одной душой,
А этот с киселём нам дал по почкам.

Сейчас, Вы поднимаетесь с колен.
Я очень рад, желаю Вам успеха.
Вы главное не бойтесь перемен,
Всё остальное - точно не помеха!

Автор: Олександр Рубець

Держитесь братцы! С Нами Бог!

23.01.2021

Берітеся за руки сестри, брати,
Бо Україна - краще всіх країн.
Вже досить нашу землю катувати,
Нам треба підійматися з колін.

Ми берегти повинні свою волю,
Майбутнє покоління зберегти.
Не закордоном нещасливу долю,
А в Україні жити та змогти!

Змогти перемогти всю кляту нечисть,
Відбудувать дороги та мости.
Свою країну відродить, прославить,
Допомогти зернятку прорости.

Бо хто країну продає - той зрадник,
Немає йому прощення, жалю.
А я хоча й маленький, але вогник
Та з гордістю країну цю люблю.

Поїхати я можу у Росію,
У Польщу, Чехію та США,
І можу там здійснити свою мрію,
Але загине людяність, душа.

Я краще буду тут боротись гідно,
До мрії йти через колючий дріт.
Та не продам рідненьку Батьківщину,
Не підведу свій Український рід.

Автор: Олександр Рубець

22.01.2021

Во Иордане крестился Исус,
Вселя в людей любовь, мир и надежду.
И я у образов перекрещусь,
Что б помолиться Господу, как прежде.

Вода святая в этот день везде,
Ведь Бог хотел для нас добра и мира.
Источники он все благословил
И праздник подарил для всего мира.

Давайте люди Господа любить
И помнить все страдания, и муки.
Должны мы веру бережно хранить,
Отдать свою судьбу лишь Богу в руки.

Ты Отче, Сын, ты Дух Святой Земли,
Прости нам все грехи, забудь печали.
А всем, кто оступился - помоги
И даже тем, что веру убивали.

Автор: Олександр Рубець 

19.01.2021

Із вуст лунає мова калинова,
В душі та серці пам'ятні думки.
Наша країна гарна та казкова,
Але живуть у ній лиш жебраки.

Всі тридцять років бідна Україна
Страждає від верховної чуми.
Вони своїх вже ставлять на коліна
І навіть не вважають їх людьми.

Всі! Олігарх, міністри депутати,
З одного пекла вийшли на цей світ.
І майже всі сховались за мандати,
Щоб потім запалити динаміт.

Країну в прірву, нас на смерть відправлять
І скажуть то корона чи війна.
А коли душі крила вже розправлять,
Нам скажуть всім: «В Раю Вам місць нема!»

Рабів до Раю не пускають, друзі,
Запам'ятайте - ми одна сім'я.
Ви всі допомогли б своїй матусі
І Україна в нас також одна!

Давайте об'єднаймося за правду,
Свою країну рідну збережем.
Потрібно повернути радість, славу
І припинити жити міражем!

Слава Україні! Вперед до перемоги!

Автор: Олександр Рубець

17.01.2021

Замело Ромен сніжком,
Лютий вітер бродить.
Знову дід Мороз з мішком
Новий рік приводить.

Автор: Олександр Рубець

14.01.2021

Чорний козак

Допомагає Україні
Козак на білому коні.
Виходить він вночі, із тіні,
Допомогти святій землі.

Допомогти старим, малечі,
Нужденних, хворих не забуть.
Як тільки-но приходить вечір,
Він знову вирушає в путь.

По всій країні його коник
Біжить, скакає, гупотить.
Щоб встигнути! Тривожний дзвоник
Своїм мечем розколотить.

І пам'ятайте люди добрі,
Козак із темряви - наш друг.
І ми із Вами всі хоробрі,
Бо нас оберігає дух.

Козацтво, Віра, Батьківщина,
Це все слова не просто так.
У наших душах - Україна,
За нами правда, Бог, козак!

Автор: Олександр Рубець

09.01.2021

Хутчіше гарматами рвіте,
Хутчіше нас бийте до крові.
Ми будемо гучно шуміти.
Дороги, бушлати червоні.

Хто гідно говорить всю правду,
Хто честь зберігає козацьку
Той завжди отримає славу,
Рушницю та перстень гетьманський.

Хто може померти за волю,
За бідного вступиться старця
Тому булаву в нагороду
Та шаблю від щирого серця.

І ми не здамося в дорозі,
Що кров'ю героїв залита.
Ми все ще змінити у змозі,
Потрібен нам Гетьман і свита.

Не той, що продався за гроші,
Не той, що продав Україну.
А той, хто лишився хорошим
І любить свою Батьківщину.

Гучніше заграйте музики,
Потрібна нам кожна людина.
Країну прославим навіки,
Ми всі, як велика родина.

Автор: Олександр Рубець 

08.01.2021

Радо зірка сяє,
Це Христос родився.
Увесь світ співає,
Бог на світ з'явився.

Три мучених старця
Чудо прославляють.
Вони ті обранці,
Що нас всіх вітають.

Бог приносить миру,
За нас всіх страждає.
З батьківського дому
Зірка запалає.

Хай у кожній хаті,
Лиш добро та ласка.
Щоб були багаті,
Та зняли злу маску.

Бога прославляли,
Як три пастушеньки.
Не кляли - любили,
Билося серденько.

І душа до Бога,
Ближче все до Раю.
Замість слів тривоги,
Більше слів кохаю.

Хай нам світить зірка
Не лише Різдвяна.
На вустах, мов квітка,
Молитва жадана.

Народивсь спаситель
Всіх нас рятувати.
Миру покровитель,
Злість всю руйнувати.

Помолімось браття,
Помолімось сестри.
За його завзяття
Та великі жертви.

Автор: Олександр Рубець.

Доброго святвечора Вам любі друзі, дорогі Роменці, брати та сестри по крові та по вірі в єдиного Господа Нашого Ісуса Христа! Я вітаю Вас сьогодні з такою знаменною подією - З Рідвом Христовим! Хай всі тривоги та печалі залишаться на розсуд Божий, бо все що нам приходить поганого - це все випробування Господа нашого. Він не кидає нас в скрутні часи, він дає нам сповідати свої гріхи, щоб Ми з Вами потрапили до Едему! Сьогодні саме той день, коли народився Спаситель, котрий розбив прокляття адове та підняв на небо всіх грішників. Це велике свято для православних християн і я, як справжній християнин не міг Вас всіх не привітати з таким світлим днем. Я Бажаю Вам всього доброго, а себто: радості, сімейного затишку та здоров'я! Хай з кожним із Вас поряд завжди буде Ваш янгол-охоронець, Бог-син, Бог-отець, Бог-дух святий! Зі святом Вас любі Українці! З Різдвом Христовим!

06.01.2021

Нам вже не чути крики допомоги,
А замість книги - смс та смайл.
Ми не читали здоровенні томи
І замість посмішок чорна вуаль.

Ми продали релігію та віру,
Навіть священник, що душі коваль.
Від цього світу вже мороз по шкірі,
В руках не Божа, демонська скрижаль.

Через одного віруючі люди,
Є пастир - пастир, але є і чорт.
Давно Христа забули, як іуди,
Вважають, що вони найвищий сорт.

Ми продали свою любов за гроші,
Свою країну вже давно здали.
Вбивали тих, хто поруч, найдорожчі,
Свій дім спалили, а самі втекли.

У кого правда - тим заткнули рота,
А підлабузникам круте життя.
Нам вбили в голову, що є робота,
Та про оплату позабудь «дитя»

Сьогодні скажеш: «олігарх - поганий»,
А завтра додаси, що він бандит.
І вже на ранок ти в чистеньке вбраний,
Але в лікарні скажуть, що ковід.

Ти, як та лялька, дуже вже слухняний,
Та якщо скажуть - будеш їсти торф.
І проживеш так до самої ями,
Бо так захоче якийсь клятий Орф.

Ми все забули та сміємось з себе,
А кожен думає: «Це не про нас!»
Але мій друже, не про нас - це небо,
Там не чекають тих, хто був «на раз»

Хто продавав свою сім'ю, країну,
У кого очі хочуть лиш монет.
Хто не підтримав у тяжку хвилину
Та жив життя забувши етикет.

Ми вбили янгола, що нас охороняє
Та душу продали на перехресті.
А Бог-отець за цим спостерігає
Але нас любить..., хоча ми без честі.

Автор: Олександр Рубець

P.S. На світлині показаний найвідоміший невідомий суд - суд над сином Божим, Ісусом Христом. Перед святвечором ми повинні ще раз подумати хто ми такі та що робимо так, а що не так. Бог всіх нас любить, але на жаль не кожен із нас любить Бога, а особливо боляче дивитися, як деякі "святі отці" та "парафіяни" вірять в гроші та трішечки в хрест, але не в того, хто на хресті віддав своє життя за нас! Миру Вам всім! І пам'ятайте - Добро завжди перемагає!

05.01.2021

Заєць-зловживаєць!

У зимовому лісі,
В зимну, сніжну пору.
Грали сніжками лиси,
У ведмедя в бору.

Бігав заєць вухатий,
А за ним сірий вовк.
Не боявся він спати,
Бо був білий, як шовк.

Білка пісню співала,
А ведмідь міцно спав.
Їсти діткам давала,
Але гість завітав.

Заєць стукає вухом,
Та кричить, що є сил.
"Білко, білко, послухай,
Накривай вже на стіл.

Новий рік коло хати,
А за ним і Різдво.
Будем їх зустрічати,
Пити біле вино."

Білка думала довго,
Потім слово взяла:
"Все вуханю можливо,
Тож сідай за стола."

Заєць сів, посміхнувся
І сказав: "Наливай!"
Чарка, дві... - затинявся,
Та й махнув: "Прощавай!"

Після столу такого
Заєць гикати став.
Позабувши дорогу
Де знайшов там і спав.

А на ранок зайчата
Залишились самі.
Бо натрапив вухатий
Не туди у пітьмі.

Вовк поласував зайцем,
Та тихенько сказав.
"Такий гарний гостинець
Від вина замерзав.

Я не винен зайчатка,
Я його не вбивав.
Це зробила все чарка
І що він зловживав."

Похитали плечима,
Увесь ліс зажуривсь.
Завжди повна чарчина,
А от заєць - згубивсь!

Автор: Олександр Рубець

04.01.2021

Замітає місто біла хуртовина
І сміються діти граючи в сніжки.
Радо зустрічає січень Україна,
Пишуться з роками і життя книжки.

Місяці минають, тижні, дні, години,
Ми мудріші стали, знову новий рік.
У своїй країні думками єдині
Та в любові жити будемо свій вік.

Але є химера, з нею що робити?
Золото - це лихо, бідність - це журба.
Нам завжди у світі буде тяжко жити,
Це і є вся сутність та саме життя.

Автор: Олександр Рубець

03.01.2021

Я пам'ятаю чудовий вечір,
Де довго-довго гомоніли.
Я обіймав твої ніжні плечі,
Ми спати точно не хотіли.

Розповіла про своє кохання,
Про те, як рада, що я прийшов.
Та ми сиділи, ось так, востаннє,
Бо вже на ранок пройшла любов.

Я залишився з коханням в серці,
Ти полетіла у теплий край.
І вже не бачиш себе в люстерці,
Там тільки сором, фальшивий рай.

А я простий і душею чистий,
Не продам свої мрії, себе.
Точно знаю - мій шлях тернистий,
І що ти ще кохаєш мене.

Автор: Олександр Рубець

02.01.2021